Туринська плащаниця залишається в центрі дискусій науковців про її справжність вже десятки років. Ми пропонуємо думки одного із відомих науковців Джона Блума, який аналізує аргументи за і проти автентичності плащаниці у розмові проєкту «Розумна віра».
Туринська плащаниця – це лляне полотно розміром 4,37м завдовжки на 1,11 м завширшки. І воно претендує на звання похоронної плащаниці або ж покривала Ісуса. На ній є неймовірні зображення. Імовірно, всі бачили фото плащаниці: на ній – зображення людини, яка була сильно побита, тіло в ранах і навіть є свідчення того, що на голові було щось на подобі тернового вінця. Тому це дуже примітна знахідка.
Чи є вона саме плащаницею Ісуса?
Спочатку варто озвучити факти на користь автентичності полотна. Відбитки ран від цвяхів відповідають історичному факту розп‘яття у часи Римської імперії. Цвяхами пробивали зап‘ястя, а не долоні, як це часто зображується. Цей історичний аспект правдивий і знання факту, як тіло підвішували на хрест було втрачено у Середньовіччі.
Крім зображення тіла, на полотні є зображення квітів, які ростуть в області Юдеї і цвітуть навесні. Можна також згадати про плетіння тканини, залишки матеріалів, наприклад вапняк. Також є залишки крові, приналежність людині цієї крові деякі вчені заперечують.
Одним із досить вагомих фактів для заперечення автентичності плащаниці є проведене у 1988 року дослідники проведи вуглецеве датування плащаниці і прийшли до дати 1300 рік н. е. Це той час, коли плащаниця вперше з‘явилася у Франції. Ймовірно, це найголовніше заперечення, яке можна почути.
Інше заперечення полягає в тому, що особливості анатомії нетипові. Судячи з усього, людина була надто високою як для типового єврея, який жив близько 30 року н. е.
Відповіді на ці заперечення даються такі: вуглець 14 схильний до забруднення. У нещодавній статті було опубліковано результати дослідження – Рентгенівського датування. Це техніка, яка, не погіршуючи якості полотна, дозволяє виміряти, наскільки сильно полотно окислилося з часом. І цей метод показав, що вік полотна – близько двох тисяч років, це не середньовічне полотно.
Але тоді як бути із датуванням з використанням вуглецю?
Плащаницю піддавали виправленням і ремонту. І запитання в тому, що те, що дослідили за допомогою вуглецю – чи не були це пізніші нашарування?
Згадаю ще один момент проти автентичності. В Євангелії від Івана, коли Іван і Петро прибігли до гробниці і зазирнули всередину, то побачили там похоронні покривала і їх опис не дуже поєднується з описом тільки одного полотна, в якого ймовірно загорнули Ісуса. Євангелист Іван пише, що тіло було намащено пахощами, а голова покрита типовим чином, тому одне полотно не зовсім поєднується з біблійною розповіддю.
Чи впливає це на істинність християнства? Якщо плащаниця справжня, то це доводить, що Ісус помер від розп‘яття. Але все це дослідники ітак визнають, це ще одне свідчення.
Чи доводить плащаниця факт воскресіння? Плащаниця не вказує на нього прямо. Однак дуже цікаво, як утворилось на ній таке зображення.
Туринська плащаниця залишається в центрі дискусій про її справжність вже десятки років. Як бачимо, є дуже переконливі докази щодо її автентичності. Нам усім варто розуміти, що реліквії мають лише зміцнювати нашу віру і служать для того, щоби погляд наших душ був спрямований на Господа.
Підготувала Тетяна Трачук
